ЦИФРОВЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ: ЧОМУ БЕЗГОТІВКА ЩЕ НЕ ПЕРЕМОГЛА

Одне із завдань нового українського уряду на найближчі три роки – увійти до ТОП-3 в сфері відкритих даних. Це один з компонентів побудови “України в смартфоні”. Інша мета – розвиток cashless-економіки, тобто перехід на безготівкові розрахунки, впровадження безконтактної оплати і т.д.

Поки Україна в цьому плані не відстає від світового тренду. Однак ті проблеми, які заважали розвитку cashless-економіки кілька років тому, як і раніше, залишаються. Що потрібно для розвитку фінтеху в Україні і на які виклики змушена буде відповідати банківська сфера, сайту “Сьогодні” розповіли учасники Visa Cashless Forum.

Банк “в кишені”

Національний банк (НБУ) рапортує: в Україні стрімко зростає популярність оплати покупок карткою або через смартфон. Мовляв, це швидко, зручно, і, звичайно, модно. Вже майже половина операцій відбувається за безготівкою.

“Частка безготівкових розрахунків платіжними картками майже досягла 50%. За кількістю безготівкових операцій – ще більше. 8 з 10 операцій з платіжною карткою – безготівкові”, – сказав заступник голови НБУ Сергій Холод.

При цьому українці охоче прощаються з традиційними правилами взаємин з банками. Охочих відвідувати відділення стає все менше, а користувачів інтернет-банкінгу – все більше.

“2014 року тільки 20% транзакцій відбувалися через дистанційні канали, а 80% – через касу відділень. Тепер 87% йдуть через дистанційні канали, і тільки 13% – через касу”, – поділився статистикою голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.

За його словами, саме банківська сфера – і в Україні, і в усьому світі – найвідкритіша до впровадження техноінновацій.

“За останні 5 років банкінг став драйвером процесів діджиталізації української економіки <…> Ми перебуваємо на старті великого, дуже потужного ривка, але для цього необхідні інфраструктурні речі”, – сказав він.

Проблеми доступу

Відверто кажучи, важко екстраполювати атрибути cashless-економіки на реалії українських сіл. Адже досі є села, де щоб зателефонувати, потрібно “зловити мережу” – забратися на підвищення.

“Для розвитку фінансових послуг все ще важливі два великих фактори. Перше – це розвиток мобільного зв’язку, – пояснив Андрій Логвин, генеральний директор маркетплейса Kasta.ua. – У регіонах широкосмугового мобільного зв’язку ще немає. І, думаю, наступні рік-два це питання ще буде актуальним”.Фото: REUTERS/Denis Balibouse

Ще один фактор – психологічний. Адже розширення cashless можна провести і за рахунок залучення населення на периферії. Однак для цього бізнесу потрібно працювати на ментальному рівні – над підвищенням фінансової грамотності потенційних споживачів.

Тож фізичні відділення банків, що б не говорили фінтех-візіонери, ще не скоро підуть в історію, адже населення банально потребує коучів – працівників фінустанов.

“Ці процеси не настільки прості, щоб з мінімальними зусиллями з боку клієнта підключити його до сервісів. І в цьому питанні відділення, тобто фізичний контакт, працює непогано”, – сказав голова правління ПУМБ Сергій Черненко.

Прозорий бізнес – рупор перетворень

Другим важливим стримуючим фактором для розвитку cashless в Україні є тіньова економіка.

“Доти, доки в Україні продукт з’являтиметься контрабандним шляхом, поки ніхто не платитиме податки, – буде і мотив далі по всьому ланцюжку торговцям розраховуватися кешем”, – зазначив бізнесмен Андрій Логвин.

Опір переходу на безготівку, зазвичай, надають ті підприємці, які звикли працювати поза законом. Адже з безготівковими розрахунками важче приховувати реальні обороти, а значить – складніше уникнути оподаткування. Для цього податкова вже запропонувала розширити застосування РРО (реєстраторів розрахункових операцій). Відомство виступило з ініціативою поширити норму про обов’язковий РРО на підприємців 2-4 групи спрощеної системи оподаткування. Це рішення разом з законом про кешбек допоможе побороти тіньові обороти, вважають податківці.

“Ми витримали тиск щодо обов’язкової видачі паперового чека. Це не просто обов’язково – це критично для індустрії. Чому зменшиться кількість шахрайств і тіньової економіки? Тому що фіскалізація відбуватиметься на сервері ДПС (Державної податкової служби. – Ред.). А сьогодні фіскалізація відбувається на фіскалізаторі касового апарату і з цими фіскалізаторами можна за допомогою сучасних технологій зробити все, що душа забажає”, – сказав керівник ДПС України Сергій Верланов.

Поряд з цим анонсували ще одну опцію для бізнесу – можливість обійтися без фізичного обладнання, в тому числі касових апаратів.“Парламент ухвалив закон про внесення змін до регулювання застосування РРО, яке дозволить використовувати програмне РРО – новітнє, безкоштовне, яке може бути об’єднане з POS-терміналом прямо в вашому телефоні. Мені здається, це буде прорив на тактильному рівні у відносинах між податковою, державою, громадянами та підприємцями”, – сказав чиновник.

Як раніше писали, дрібний бізнес не підтримує такі ініціативи. У підсумку реалізація плану податкових змін виявилася під питанням. У Раді вже зареєстрували документи про скасування згаданих законопроектів.

 

 

Банкіри додають: істотно прискорити процес цифровізації економіки може прихід великих іноземних гравців в сфері фінтеху на український банківський ринок. Такі компанії створюватимуть і конкуренцію, і кооперацію для обміну передовим досвідом, кажуть експерти. Однак такому розвитку подій перешкоджають не тільки законодавчі обмеження.

“Стримуючим фактором для приходу таких гравців є передусім те, що наш ринок дуже маленький, дуже бідний. Тут і місцевим гравцям важко: начебто і населення велике, але воно дуже бідне”, – поскаржився Сергій Черненко.

Нові досягнення – нові виклики

Загалом для розвитку діджиталізації необхідно вирішити кілька стратегічних завдань:

  • розширення мобільного покриття;
  • боротьба з контрабандою;
  • підвищення фінграмотності і матеріального рівня населення.

​“Якщо дійсно буде створена сприятлива екосистема, якщо будуть створені можливості і пільги для бізнесу на державному рівні, то ця структура і екосистема почнуть працювати краще”, – резюмувала Ольга Горбановська, керівник практики Human Capital EY Ukraine.

А ось змоделювати цілісний образ банківської сфери в Україні на середньострокову перспективу – завдання складне, кажуть експерти. Є думка, що з часом банківські відділення підуть в історію, що вони відмовляться від платіжної функції… Але, мабуть, всі учасники ринку поки сходяться лише на думки, що розвиток фінтеху і банкінгу найближчим часом прискориться. А значить – ці сфери повинні навчитися відповідати на нові виклики.“Питання захисту даних буде в найближчі 20-30 років – катастрофічно важливим завданням, – сказав заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован. – Банки сьогодні захищені проти атак сьогодні. Сподіваюся, вони дуже швидко виконуватимуть свої завдання, пов’язані із захистом даних, витрачатимуть більше часу і зусиль, щоб захистити споживачів. Наразі все нормально, проти сьогоднішніх ризиків все працює, а з завтрашніми ризиками банкам потрібно буде набагато швидше змінювати операційні системи”.

Категория:Финансы
Дата публикации:2019-10-08 16:41:19
Коментарии (0)