"Північний потік-2" не добудують. Газопровід використовують для тиску на Україну та ЄС у переговорах щодо транзиту

"Північний потік-2" не добудують в 2019 році. Заяви Росії про завершення будівництва магістрального газопроводу для поставок газу в країни ЄС в обхід України не мають нічого спільного з реальністю. Експерти енергетичного ринку впевнені: всі ці переможні гасла активно вкидаються російськими політтехнологами в світові ЗМІ тільки для того, щоб чинити тиск на ЄС і Україну. На кону підписання договору на транзит через українську ГТС, і Росія намагається змусити Україну підписати невигідний короткостроковий контракт.

Здавалося б, ситуація нелогічна і економічно необґрунтована. Росії, навпаки, вигідно підписати з Україною довгостроковий контракт, адже очевидно, що "Північний потік-2" якщо і буде добудований, то почне працювати не скоро. Рахунок йде не на місяці, а на роки, є ризик, що прокладання газопроводу по дну Балтійського моря буде припинено або "Газпром" не отримає дозволів на введення в експлуатацію. Причин тому багато, і всі вони об'єктивні: катастрофічна екологічна ситуація в регіоні, вкрай несприятливі погодні умови, суворе енергетичне законодавство країн ЄС, санкції тощо.

Керівництво "Газпрому" заявляє, що для укладання труб необхідно максимум 30–40 днів, але явно лукавить. Такий термін розраховано виходячи з ідеальних погодних умов, а в грудні Балтійське море постійно штормить, там сильні вітри і тумани. Якщо "Газпром" вирішить піти за радянським принципом "результат насамперед" і почне укладати труби двома кораблями назустріч один одному, то вчергове продемонструє і так стурбованим європейцям, що готовий ігнорувати правила безпеки, тільки б досягти власних цілей. В теорії процес з'єднання і укладання двох кінців трубопровідної нитки можливий, але він вважається невиправдано ризикованим через величезне фізичне навантаження під час її опускання на дно. Росія заявила проєктну потужність 55 млрд кубометрів на рік, і страшно уявити, що буде з екологією Балтики і всієї Європи, якщо через порушення технології укладання магістраль не витримає такого навантаження. А після укладання труб "Газпрому" потрібно виконати ще цілий комплекс складних робіт, у тому числі підключення газопроводу в німецьких водах, що станеться не раніше травня 2020 року через обмеження, пов'язані з питаннями шумоізоляції і зварювальними роботами у березні - квітні.

Та навіть ці проблеми - не найбільший головний біль Росії. Після прокладення газопроводу почнеться найбільш непростий етап - отримання дозвільних документів на введення в експлуатацію у всіх країнах, по території яких проходить "Північний потік-2". З урахуванням протестів екологів, суворого енергетичного законодавства країн ЄС, бюрократії і неготовності політиків йти на поступки, невдоволення європейців, зробити це буде відверто непросто. Наприклад, Данія була змушена за формальними ознаками дати дозвіл на прокладання "Північного потоку-2", але розглядала питання цілих два роки. Експерти енергетичного ринку говорять, що в кращому випадку Росія оформить документи не раніше кінця 2020 року.

Вихід "Північного потоку-2" на заявлену потужність теж під великим питанням. По-перше, Німеччина просто не зможе прийняти таку кількість, оскільки добудована тільки перша нитка газопроводу Eugal, яка розрахована на 30 млрд кубометрів, але ніяк не на 55. По-друге, треба пам'ятати про нову газову директиву ЄС, під яку потрапляє "Північний потік-2". Документ обмежить "Газпром" у використанні труби до 50% і стане ще одним цвяхом у питанні про її економічну доцільність.

Але Росії, схоже, не звикати до проблем у своїх спробах позбавити Україну статусу транзитера. "Турецький потік" для постачання газу в Туреччину і країни Південної Європи так і не став гордістю "Газпрому". На сьогодні побудовано тільки дві нитки потужністю по 15,75 млрд кубометрів, а Болгарія почала будівництво газопроводу тільки восени 2019 року, так що в експлуатацію введе його, в кращому випадку, лише у 2021 році. Але ж Болгарія є важливою ланкою в створеному "Газпромом", а точніше російською владою, ланцюжку.

З усієї цієї історії можна зробити простий висновок: на "Північний потік-2" ще чекає багато випробувань, тому "Газпром" не зможе виконати свої зобов'язання з постачання газу в Європу без використання української ГТС. Росія просто блефує у питанні підписання договору на транзит газу територією України. Нечисте на руку керівництво країни шантажує і тисне на європейських та українських політиків, переслідуючи лише власні інтереси - підписати короткостроковий контракт на рік і далі продовжувати шантажувати Україну і ЄС тим, що в будь-який момент залишить їх замерзати взимку без російського газу.

Категория:Нефтегазодобыча
Дата публикации:2019-11-29 16:18:37
Коментарии (0)